Новини

ЗАПОБІГАННЯ УТВОРЕННЯ ПРОЛЕЖНІВ

ЗАПОБІГАННЯ УТВОРЕННЯ ПРОЛЕЖНІВ
Подбай про шкіру !

СТАН ШКІРИ
Перевіряйте шкіру щоденно!
• Користуйтесь дзеркалом, мобільним телефоном, зверніться по допомогу до друзів/сімʼї
• Шкіру перевіряйте у добре освітленому приміщенні (увімкніть світло,
розсуньте штори)
Що робити, якщо є зміни кольору шкіри?
• Виявіть причину
• Не лежіть і не сидіть на ділянці із зміненим кольором шкіри
• Домовтеся про зустріч з фахівцем, якщо через два дні стан шкіри не покращився.

ПОВЕРХНЯ
• Ліжко
• Крісло-колісне
Візьміть до уваги усі поверхні, з якими контактує тіло протягом дня:
• Ванна
• Взуття
• Сидіння в автомобілі
• Протипролежнева подушка
• Крісло-туалет
Зведіть до мінімуму кількість шарів тканини, щоб уникнути складок між тілом і поверхнею.
Перевірте чи обладнання використовується належним чином, чи рівномірно розподіляється вага та чи немає потертостей і ознак зношенності поверхні обладнання.

НЕТРИМАННЯ СЕЧІ ТА КАЛУ
• Дотримуйтеся програми менеджменту кишківника
• Дотримуитеся програми менеджменту сечового міхура
• уникайте попрілості у шкірних складках
• Слідкуйте, щоб шкіра була чистою і не занадто сухою
• Нанесіть на шкіру захисну мазь із вмістом оксиду цинку (напр., Боро Плюс) на ті ділянки, куди часто потрапляє
сеча або кал

ХАРЧУВАННЯ
• Збалансовано харчуйтесь тричі на день
• Пийте воду
• Вживайте їжу з високим вмістом протеїнів (напр., молоко, йогурт, бобові, яйця, мʼясо, риба). Рекомендована доза білка
1,25-1,5 грам на кілограм маси тіла для дорослих з ризиком утворення пролежнів.
*Якщо особа має супутні ускладнення такі як захворювання нирок, печінки, проконсультуйтесь з лікарем щодо рекомендованої кількості білків та рідини.

РУХАЙТЕСЬ
• Повертайтеся у ліжку
– кожні дві години змінюйте положення
– не лежіть або не сидіть на місцях з пролежнями
• Змінюйте положення у кріслі-колісному
– Незалежний від сторонньої допомоги
• Припіднімайтеся або нахиляйтеся (вперед/вбік)
кожні 15 хвилин на 15 секунд або кожну
годину на одну повну хвилину
– Залежний від сторонньої допомоги
• Використовуйте нахил крісла-колісного у просторі >25° або нахил у кріслі-колісному за допомогою сторонньої особи (вперед/вбік) кожну годину на дві повних хвилини
• Ходіть з допоміжними засобами

Афазія

Афазія

Пацієнти з комунікативними труднощами мають бути оглянуті фахівцем з мовленнєвих порушень/логопедом, щоб діагностувати проблеми спілкування, і пояснити пацієнту, його сім’ї та членам мультидисциплінарної команди їхню природу й наслідки. Бажаною є регулярна переоцінка і діагностика пацієнтів з афазією (негайна і до 4х місяців). Лікування пацієнтів слід розпочати якомога раніше, лікувальні сеанси слід проводити якомога частіше.

Афазія – це набутий змінний розлад мовлення, який характеризується втратою здатності говорити, писати і розуміти мовлення і письмо при збереженні інших когнітивних здібностей без змін, або супроводжуючись когнітивними змінами. Близько третини людей з інсультом мають афазію. Афазія значно впливає на всі аспекти життя людини, а також на її кар’єру, часто зачіпаючи настрій, самооцінку, благополуччя, відносини, зайнятість і можливості для відпочинку.

Малопомітні труднощі у спілкуванні можуть відбутися в наслідок пошкодження не домінантної півкулі.

Особлвості роботи логопеда з пацієнтами з афазією:

1. На ранніх стадіях інсульту (негайно й до 4-х місяців), пацієнти з проблемами спілкування, повинні бути оглянуті логопедом, щоб визначити, чи їм підходить більш інтенсивне лікування, маючи метою розвиток більш широкої участі у соціальній діяльності. Воно може включати в себе широкий спектр підходів, таких як використання помічника або добровольця, члена сім’ї або партнера по спілкуванню, керованих логопедом, комп’ютерними практичними програмами, та іншими функціональними методами.

2. Логопед повинен забезпечити навчання співробітників, сім’ї, осіб, які доглядають за пацієнтом, використовувати відповідні комунікаційні стратегії для оптимізації взаємодії пацієнта з сім’єю та іншими членами мультидисциплінарної команди.

3. Логопед повинен забезпечити навчання співробітників, сім’ї, осіб, які доглядають за пацієнтом, використовувати відповідні комунікаційні стратегії для оптимізації взаємодії пацієнта з сім’єю та іншими членами мультидисциплінарної команди.

4. Пацієнти після виписки з реабілітаційного стаціонару, які продовжують мати труднощі у спілкуванні, внаслідок афазії, повинні бути забезпечені інформацією про будь-які місцеві або національні групи для людей з довгостроковою афазією, і належати до цих груп по мірі необхідності.

Апраксія мовлення – конкретне та відносно ізольоване порушення здатності планувати і здійснювати численні усні рухові завдання, що лежать в основі успішного мовлення. Вона, як правило, асоціюється з пошкодженням лівої півкулі, і, отже, вимагає ретельного відділення від афазії, а також від дизартрії.

Досить часто апраксію мовлення плутають з сенсорною афазією (нерозуміння мовлення). Пацієнт з апраксією мовлення розуміє інструкцію, але йому важко її відтворити, внаслідок того, що виконання це ряд послідовних дій, програма дій, яка є втраченою.

Логопедія в нейрореабілітаціі

Логопедія в нейрореабілітації

Реабілітація – це важлива частина процесу відновлення після інсульту. Ціль реабілітаційної програми – допомогти пацієнту відновити максимально можливу незалежність. Мультидисциплінарна команда та злагоджена робота усіх її членів (лікуючий лікар, медичні сестри, фахівці фізичної реабілітації (кінезіотерапевт, ерготерапевт), логопед, психолог, а також піклувальники, сім’я та друзі пацієнта) є основою для успішного виконання поставлених цілей реабілітаційної програми.

Логопед (speech language pathologist) – це той спеціаліст, завданням якого є рання діагностика та подолання проблем з розуміння мовлення, читанням та письмом, а також мовлення в цілому. Цей фахівець може покращити мовлення чи надати інші альтернативні шляхи для комунікації.

Логопед працює з пацієнтами, котрі мають проблеми з ковтанням їжі та води, навчає подолати ці обмеження, шляхом спеціальних вправ та навичок.

ЦІЛІ РОБОТИ ЛОГОПЕДА:

1. Відновлення розуміння мовлення пацієнтів після інсульту.

2. Відновлення якості мовленнєвої продукції.

3. Підбір нових альтернативних засобів спілкування для пацієнтів з тяжкими порушенням мовлення та їх родичів.

4. Підбір корекційних методів з подолання дисфагії (порушення ковтання).

5. Навчання пацієнтів та їх родичів правильному та безпечному прийому їжі.

НАПРЯМКИ РОБОТИ:

1. Афазія.

2. Дизартрія.

3. Мовленнєва апраксія.

4. Дисфагія.

СПАСТИКА

Що таке спастика?
Спастика – це надмірність нормальних рефлексів, які виникають внаслідок дії зовнішнього подразника на шкіру.

Що призводить до спастики?
Ураження спинного мозку блокує сигнали між тілом і мозком, коли подразник контактує зі шкірою і природні рефлекси призводять до скорочення мʼязів.

В чому переваги спастики?
• Допомагає зберігати розмір мʼязу і силу кістки
• Допомагає зберігати циркуляцію крові в ногах і контролює набряк ступней ніг.
. Може покращити функціональні завдання, такі як пересідання
• Може попереджувати біль або проблеми в тих ділянках, де немає чутливості

Що збільшує спастику?
Будь-який подразник на тіло збільшує спастику:
• Інфекційні захворювання сечового міхура або нирок
• Нігті ніг ростуть всередину
• Переломи або зміщення (вивихи)
• пролежні
• тромби
• зменшена еластичність через невиконання звичних рухів

Які можуть бути негативні дії спастики?
– Сприяє появі пролежнів
– Спричиняє контрактури
– Заважає правильному положенню тіла
– Маскує відновлення функцій мʼязу
– Заважає здатності пересаджуватися

Що можна зробити, щоб зменшити спастику?
• Щоденні вправи на розробку мʼязів
• Їсти збалансовану їжу
• Пити багато рідини

СТАДІЇ УТВОРЕННЯ ПРОЛЕЖНІВ

1-ша стадія:
стійка еритема неушкодженої шкіри, яка не блідне

  • Неушкоджена шкіра з появою ділянки почервоніння, яке не зникає, і не блід після натискання на шкіру, це почервоніння на темно пігментованій шкірі мож виглядати по-різному.
  • Наявність почервоніння, яке блідне або зміна чутливості і температури, а такс поява щільності, може вказувати на очевидні зміни у тканині
  • Зміни забарвлення не включають фіолетовий або темно-бордовий кольори: та зміна забарвлення може вказувати на ушкодження пролежнем глибоких тканин.
  • 2-га стадія:
    часткова втрата поверхневого шару шкіри з оголенням дев
  • Часткова втрата поверхневого шару шкіри з оголенням дерми.
  • Поверхня рани життєздатна, волога, рожевого чи червоного кольору, а також може бути у вигляді ушкодженого чи розірваного міхура заповненого
    сироваткою
  • Жирову тканину (жирові клітини), як і глибокі тканини не видно
  • Грануляційної тканини, запальних тканин і струпів не спостерігається.
  • Таке ушкодження зазвичай є результатом несприятливого мікроклімату та впли зсуваючої сили на шкіру у ділянках тазу та пʼят.
  • 3-тя стадія
    втрата усіх шарів шкіри
  • Втрата усіх шарів шкіри, кохи видно жирбву тканину (жирові клітини) у діля
    пролежня.
  • Часто видно грануляційну тканину та загорнуті краї рани, які потрібно видал для пі загоєння.
  • Ушкодження глибоких тканин залежить від їх анатомічного розташувані у ділянках, де є багато жирової тканини, можуть утворитись глибокі рани
  • Можуть утворюватись кишені та тунелі.
  • Фасції, мʼязи, сухожилля, звʼязки, суглобові хрящі та/або кістки не оголюються
  • Якщо некротичні маси або струп заважають встановити ступінь втрати ткани це визначається як некласифікований пролежень
  • 4 та стадія:
    втрата пашкірної тканини
  • Втрата підшкірноїтканин з оголенням або можливістю безпосередньо гальпув фасції, мʼязи, сухожилля, звʼязки, суглобові хрящі або кістку у ділянці виразки.
  • Може бути видимим ступ або запалена тканина
  • Часто спостерігаються загорнуті краї рани, кишені та/або тунелі.
  • Величина глибини пролежня залежить від анатомічного розташування: у діляни де є багато жирової тканини, можуть утворитись глибокі рани.
  • Якщо некротичні маси або струп заважають визначити ступінь втрати тканини визначається як некласифікований пролежень
  • Некласифікований пролежены:
    неясна ступінь втрати шкіри та тканини
  • Втрата підшкірної тканини з оголенням, яке у середині виразки не може бут визначеним, так як огляд утруднюється некротичними масами або струпом.
  • Якщо видалити некротичні маси або струп, можна побачити 3-тю або 4-ту стадію пролежня.
  • Сформований струп (тобто сухий, щільний, неушкоджений без еритеми) ні пʼяті або кінцівці з ішемією не потрібно помʼякшувати або видаляти.
  • Гибоке ушкодження тканинз
    стійка еритема темно-бордового
    або фіолетового кольору яка не блідне.
  • Ділянка неушкодженої або ушкодженої шкіри, яка має пляму, чно якої є червоного, темно-бордового або фіолетового кольорів або має відшаруванн епідерми з темною поверхнею або міхур наповнений кровʼю.
  • Поява болю чи зміна температури часто вказують на зміну забарвлення шк
  • Таке ушкодження виникає унаслідок інтенсивної та/або тривалої дії зсуваю сил або тиску у ділянці. де шкіра знаходиться близько до кістки.
  • Рана може швидко прогресувати показуючи свій справжній ступінь ушкодя
    тканин.
  • Якщо некротичні маси, підшкірні тканини, грануляційні тканини, мʼяз. чи глибокі структури є видимими, це вказує втрату підшкірної тканини (некласифікований, 3-тя або 4-та стадії).
  • Не використовуйте цю стадію для опису судинних, травматичних, невропатичних або дерматологічних станів.
    Пролежень – локалізоване ушкодження/травма шкіри та/або глибше розташованих мʼяких тканин. переважно у ділянках кісткових виступів, або у місцях розміщення медичного чи іншого обладнання.
    Пролежень утворюється у результаті інтенсивного тривалого тиску, або тиску у поєднанні із зсувом.

СТАН ШКІРИ
Перевіряйте шкіру щоденно!
• Користуйтесь дзеркалом, мобільним телефоном, зверніться по допомогу до друзів/сімʼї
• Шкіру перевіряйте у добре освітленому приміщенні (увімкніть світло,
розсунье штори)

Що робити, якщо є зміни кольору шкіри?
. Виявіть причину
• Не лежіть і не сидіть на ділянці із зміненим кольором шкіри
• Домовтеся про зустріч з фахівцем, якщо через два дні стан шкіри не покращився

ПОВЕРХНЯ
• Ліжко
• Крісло-колісне
• Протипролежнева подушка

Візьміть до уваги усі поверхні, з якими контактує тіло протягом дня:
• Ванна
• Взуття
• Сидіння в автомобілі
• Крісло-туалет
Зведіть до мінімуму кількість шарів тканини, щоб уникнути складок між тілом і поверхнею.

Перевірте чи обладнання використовується належним чином, чи рівномірно розподіляється вага та чи немає потертостей і ознак зношенності поверхні обладнання.
• Дотримуйтеся програми менеджменту кишківника
• Дотримуйтеся програми менеджменту сечового міхура
• Уникайте попрілості у шкірних складках
• Слідкуйте, щоб шкіра була чистою і не занадто сухою
• Нанесіть на шкіру захисну мазь із вмістом оксиду цинку (напр., Боро Плюс) на ті ділянки, куди часто потрапляє
сеча або кал

ХАРЧУВАННЯ
• Збалансовано харчуйтесь тричі на день
• Пийте воду
• Вживайте їжу з високим вмістом протеїнів (напр., молоко, йогурт, бобові, яйця, мʼясо, риба). Рекомендована доза білка 1,25-1,5 грам на кілограм маси тіла для дорослих з ризиком утворення пролежнів.
*Якщо особа має супутні ускладнення такі як захворювання нирок, печінки, проконсультуйтесь з лікарем щодо рекомендованої кількості білків та рідини.

РУХАЙТЕСЬ
•Повертайтесь у ліжку
-Кожні ⅔ години змінюйте положення

  1. Не лежіть або не сидіть на місцях з пролежням
    • Змінюйете положення у кріслі-колісному
    -Незалежний від сторонньої допомоги
    • Припіднімайтесь або нахиляйтесь (вперед/вбік) кожні 15 хвилин на 15 секунд або кожну годину на одну повну хвилину
    Положення к ліжку для зменшення тиску у типових місцях утворення пролежнів:
    Лежачи на животі
  2. Лежачи на спині
  3. Лежачи на півоберта
  4. Лежачи на боці
  5. Напівсидячи

У чому полягає когнітивна реабілітація

Оцінка стану пацієнта та складання індивідуальної програми для подальшої роботи. Для лежачих пацієнтів реабілітація починається з мінімуму: перевертання та підтримка тонусу м’язів. Для пацієнтів більш рухливих та здатних певною мірою виконувати фізичні дії підбирається спеціалізоване навантаження. При постійному та правильному виконанні всіх необхідних рухів та навантаження ми досягнемо хороших результатів.

Які спеціалісти займаються реабілітацією пам’яті та когнітивних функцій після інсульту?

  • Логопед-дефектолог допомагає покращити мовні навички й здатність ковтати. Визначає причини неправильного формування звуків, виявляє складності із вдосконаленням усного й письмового мовлення. Навчає пацієнта артикуляційної гімнастики для занять удома. Якщо хворий має проблеми з пам’яттю, мисленням та спілкуванням, допомагає подолати їх.
  • Нейропсихолог займається з пацієнтом відновленням уваги, просторових функцій, мислення, планування. Завдання нейропсихолога — запропонувати способи відновлення втрачених функцій або їх компенсації. Наприклад, якщо людина має проблеми з пам’яттю, фахівець допомагає їй створити систему зовнішніх нагадувань. У разі втрати мовлення навчає пацієнта та його сім’ю альтернативним способам комунікації. Однак це все не виключає роботу з логопедом та тренування мовного апарата пацієнта.
  • Психотерапевт. Людина, що перенесла інсульт потребує професійної психологічної підтримки. Робота з фахівцем допомагає їй впоратися з переживаннями, спричиненими хворобою, позбутися тривожності та відновити контроль емоцій. Нерідко психологічна допомога потрібна й родичам пацієнта.

Що ще можна зробити для відновлення когнітивних функцій та пам’яті

Оскільки відновлення когнітивних навичок та пам’яті — процес складний і тривалий, він вимагає терпіння, зусиль та регулярних тренувань. Причому не тільки на заняттях із фахівцями, але й поза межами медичної установи. А для цього потрібне велике бажання та активне залучення як самого хворого, так і його родини та друзів. Ось деякі техніки та поради, які можна використовувати вдома:

  • Повернення до звичної рутини. Дуже важливо, аби людина якнайшвидше повернулася до звичних рутин. Тож щойно це стає можливо, потрібно активно залучати її до самостійного виконання буденних справ як-от: щоденна гігієна, одягання, розмови телефоном, приготування їжі тощо. Це ж стосується і професійної сфери.
  • Регулярне тренування в спілкуванні. Для вдосконалення мовних навичок, крім занять із логопедом, можна використовувати спеціальні комп’ютерні програми та мобільні застосунки, що допомагають вивчати «нові» слова й звуки. Добре покращити мовні навички дозволяє регулярне спілкування. Залучайте людину, що пережила інсульт, до своїх розмов якомога частіше. Під час комунікації використовуйте малюнки, блокноти-словнички із частовживаними фразами, записники для писемних практик.
  • Підказки. Не забувати про важливе допоможуть записки-підказки, залишені на видних місцях, як-от: нагадування почистити зуби чи зателефонувати колезі. Знадобиться й будильник. Він нагадає про важливу зустріч чи час приймання ліків.

Scroll to top

Замовити зворотній дзвінок

Заповніть форму і ми з вами зв’яжемось якомога швидше